Розбудова миру: нехай жінки скажуть своє слово
Посилення ролі жінок у процесі врегулювання конфлікту та встановлення миру є важливим для забезпечення безпеки і стабільності в Україні.
Наталія Марійчук, мати трьох дітей віком від трьох до вісімнадцяти років, згадує, яким було її життя приблизно за 1300 км у рідному місті Алчевську Луганської області. Зараз вона звикає до нового життя в іншому кінці України — у селі Вороців Львівської області.
Наталія — одна з понад мільйона жінок, переміщених у результаті конфлікту на сході України. Значна кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також проблемні питання, що виникають під час їхньої інтеграції у нове середовище, спонукали її стати співзасновницею організації «Громадський рух переселенців з Донбасу».
Організація працює з місцевою адміністрацією у Вороцеві над вирішенням соціально-економічних проблем, включаючи відсутність житла та місць для відпочинку і дозвілля дітей. Вони також налагоджують зв’язки між ВПО і приймаючими громадами у західній Україні, де внаслідок напливу людей зі сходу зросла напруженість.
«Ми запропонували місцевій владі свою волонтерську підтримку таких ініціатив, як очищення місцевої річки, покращення дорожнього господарства та закупівля спортивного обладнання для молоді», — розповідає Наталія. «Ці зусилля допомогли переселенцям краще інтегруватися в місцеву спільноту, а приймаючій громаді – почати ставитися до нас як до партнерів, а не як до конкурентів».
Жінки ВПО в Україні
- За даними Міністерства соціальної політики України, станом на липень 2016 року в Україні налічується 1,8 мільйона вимушених переселенців;
- 1,1 млн. з яких — жінки (61%);
- За даними Всесвітнього кластера з питань житла, станом на травень 2016 року жінки становили 73% від загальної кількості ВПО, які проживають у центрах для колективного проживання.Центри для колективного проживання — це існуючі будівлі і споруди, які наразі використовуються для довгострокового проживання ВПО. До них відносяться гуртожитки і санаторії, центри модульного типу та орендовані будинки.
Надія Курамшина — ще одна жінка, яка своєю роботою розширює межі можливого.
Мати українського солдата та засновниця неурядової організації (НУО) «Союз матерів «Захист», пані Курамшина працює над налагодженням зв’язків між жінками, чиї сини служать у лавах Збройних сил України, та матерями, чиї сини приєдналися до збройних формувань так званої «Донецької Народної Республіки».
«Для багатьох з нас важливо дізнатися думку іншої сторони з перших вуст і мати можливість спілкуватися на спільні теми», — каже Надія. «Практично без сторонньої допомоги ми намагаємося надавати правову і соціальну підтримку військовослужбовцям, які повернулися після служби в армії та стикаються з труднощами, адаптуючись до цивільного життя».
Жінки, мир і безпека
За даними журналістки Тамари Злобіної, ці досягнення жінок в Україні продовжують розглядатися крізь призму патріархального підсвідомого, підкреслюючи традиційну роль жінки-берегині замість того, щоб зосередити увагу на доробку жінок у процесі розбудови миру. «Існують укорінені стереотипи щодо ролі жінок у суспільстві, які суттєво заважають їм максимально реалізувати свій потенціал», — зазначає вона.
Існують укорінені стереотипи щодо ролі жінок у суспільстві, які суттєво заважають їм максимально реалізувати свій потенціал.
Усвідомлення цього факту спонукає такі міжнародні організації, як ОБСЄ, за допомогою Спеціальної моніторингової місії в Україні (СММ), до пошуку відповідних структур і засад, на основі яких можна створювати і зміцнювати можливості для жінок.
Ця робота базується на Резолюції Ради Безпеки ООН №1325 (2000) «Жінки, мир і безпека», в якій визначається, що конфлікти по-різному впливають на чоловіків і жінок, а також те, що до зусиль зі встановлення миру у повній мірі мають залучатися як чоловіки, так і жінки.
Гендерні аспекти моніторингу СММ: досягнення за один рік роботи
У цьому звіті висвітлені зусилля щодо забезпечення всебічного урахування гендерної проблематики у роботі СММ і зазначені відповідні гендерні аспекти діяльності СММ з моніторингу, звітування та сприяння діалогу.
See all the links
Лора Джеффрі, спостерігач СММ і координатор з гендерних питань у Львові, говорить, що одним із підходів до забезпечення всебічного урахування гендерної проблематики у роботі СММ є збір даних з розподілом за статевою ознакою. «На практиці це передбачає спілкування з людьми обох статей, різного віку і з різних соціальних сфер, для того щоб виявити реалії, з якими стикаються як чоловіки, так і жінки різного віку та різного соціального походження», — пояснює вона.
Лора Джеффрі (праворуч), спостерігач СММ, обговорює переваги збалансованої гендерної концепції під час роботи з внутрішньо переміщеними особами.На практиці це передбачає спілкування з людьми обох статей, різного віку і з різних соціальних сфер, для того щоб виявити реалії, з якими стикаються як чоловіки, так і жінки різного віку та різного соціального походження.
У рамках свого мандата СММ спостерігає за змінами гендерної динаміки, у тому числі щодо проблем, яких зазнають переселенці. На думку Лори, моніторинг крізь гендерну призму може допомогти пролити світло на конкретні питання, які постають перед жінками, чоловіками, хлопчиками і дівчатками, а також отримати більш точну картину ситуації на місцях.
Годувальники і політики
Через конфлікт трансформується і сама роль жінки. «Внаслідок примусової мобілізації чоловіків до армії на плечі жінок ліг обов’язок матеріального забезпечення сімей», — каже Тамара.
Олена Черенкова, ВПО з Луганська, приїхала до Луцька Волинської області зі своєю 80-річною матір’ю і донькою-підлітком. Як єдиний годувальник сім'ї, Олена відчула в собі сили і потенціал для того, щоб кинути виклик традиційним стереотипам про жінок, обіймаючи посаду керівника місцевої організації вимушених переселенців з Криму і Донбасу.
Водночас Віра Підгрушна, розгледівши можливість самореалізації в політиці, менш ніж за рік стала заступником голови сільської ради у Бродах Львівської області. Зосередившись на потребах сім'ї, вона домоглася виділення допомоги людям, які повертаються в село після участі у бойових діях на сході. «Я дуже пишаюся тим, що моя партія довірила мені очолити партійний список на місцевих виборах», — зізналася Віра, відзначивши, що із 34 депутатів районної ради лише п'ять жінок.
Наталія Марійчук (праворуч), співзасновниця організації «Громадський рух переселенців з Донбасу», обговорює умови матеріально-технічного забезпечення проекту з чоловіком і жінкою, своїми колегами.Наталія Марійчук (праворуч), співзасновниця організації «Громадський рух переселенців з Донбасу», обговорює умови матеріально-технічного забезпечення проекту з чоловіком і жінкою, своїми колегами.
Вона, як і Наталія з села Вороців, наголошує на тому, що жінки і чоловіки не мають бути конкурентами у своїй професійній діяльності. «Жінки не зможуть домогтися значного прогресу в досягненні гендерної рівності, якщо вони робитимуть це самостійно», — каже Наталія.
«Це повинні бути спільні зусилля чоловіків і жінок». Надання жінкам реальної можливості зробити свій внесок у встановлення миру, безумовно, сприятиме підвищенню гендерної рівності в суспільстві після завершення конфлікту.