Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 20:00 (за київським часом), 21 квітня 2014 року
Ця інформація надається для ЗМІ та широкого загалу
Другий день Великодня у переважній більшості областей України, зокрема в Одеській та Херсонській, минув спокійно. Через активну діяльність противників уряду, а також з огляду на те, що адміністративні будівлі на Донбасі (у Донецькій і Луганській областях) залишаються захопленими, там зберігається високий рівень напруженості. Ситуація у Луганську спричиняла підвищену занепокоєність, де місцеві сепаратисти обрали свого губернатора і закликали до проведення референдуму про приєднання до Росії.
У Харкові суттєво збільшилась присутність співробітників міліції, були перекриті центральні вулиці міста та закриті дві станції метро через те, що на площі Свободи відбувався мітинг прибічників Антимайдана. Спеціальна моніторингова місія також спостерігала за зібранням, учасники якого обрали так званий «народний уряд». У цій демонстрації взяло участь менше осіб (близько 500 у піковий час), ніж у попередні вихідні. Учасники акції протесту, переважно робітники середнього віку та пенсіонери, закликали до відставки міського голови та прокурора, а також до повернення Віктора Януковича. Вони також обрали власного «губернатора» — Володимира Варшавського. Погіршення економічної ситуації згадувалось як основна проблема та мотивуючий фактор для участі в демонстрації.
20 квітня спостерігачі СММ відвідали блокпост біля с. Райгородка (45 км на північний схід від Луганська), на якому чергували приблизно 10 осіб (чоловіків і жінок) у цивільному одязі, зокрема місцевий православний священик. Вони назвалися місцевими жителями Райгородки та додали, що 14 квітня вони звели цей блокпост для захисту свого села від сепаратистів. За словами місцевого командира української армії, на той час на блокпості не трапилося жодного серйозного інциденту, але вони бачили невідомих озброєних осіб у цивільному одязі, що вночі наближалися до блокпоста.
Увечері 20 квітня у Луганську було розклеєно листівки з закликами до мешканців долучитися до демонстрації, що відбудеться 21 квітня перед захопленою будівлею Служби безпеки України (СБУ). Програма мітингу передбачала голосування за нових депутатів, які представлятимуть народ Луганської області, а також заклики до проведення референдуму 11 травня. Референдум пропонує три варіанти: бути частиною Української Федерації, приєднатися до Російської Федерації або залишатися частиною унітарної України. У листівках також було попередження тимчасовому уряду про те, щоб той не намагався придушити демонстрацію — інакше Росію попросять направити війська для захисту місцевого населення.
21 квітня спостерігачі бачили як барикаду укріплювали мішками з піском у різних місцях по периметру захопленої будівлі СБУ. На зміну рукописним плакатам навколо барикади поступово з’явилися професійно виготовлені банери. Громадське зібрання біля будівлі СБУ розпочалося о 10:00. Протестувальники, спочатку близько 300 осіб, були мирно налаштовані. Дехто з учасників, які стояли у межах кордону, відкрито демонстрували ручну зброю. До 15:00 кількість людей у натовпі сягнула майже 1 500 осіб. Промовці повторювали, що вони не сепаратисти, а шукають мирного рішення, яке дозволило б Луганську залишитися у складі України.
У Донецьку 21 квітня о 9:30 члени патруля СММ зустрілися з мером, щоб обговорити ситуацію в місті та області. Команда відвідала також міста Макіївка та Харцизьк, розташовані поблизу Донецька.
У Макіївці команда бачила прапор так званої «Донецької Народної Республіки», а також чотирьох неозброєних осіб (без масок) перед головним входом до міської адміністрації. Вони назвалися місцевими жителями, які захищали будівлю від розкрадання та надавали допомогу співробітникам міліції при місцевій адміністрації. За словами представника групи, чоловіки завадили кільком спробам вандалізму, які влаштували прихильники уряду. Всередині будівлі команда СММ бачила приблизно 15 неозброєних осіб (без масок), деякі були у бронежилетах і тримали гумові кийки.
У Харцизьку будівля міської адміністрації також була захоплена та оточена барикадою із шин і дошок, де чергувало п'ятеро осіб без зброї і масок, які сиділи біля головного входу. Члени патруля Місії бачили, як кілька озброєних чоловіків у формі виходили з будівлі та заходили до неї. На грудях у них були заламіновані значки «Беркут» з гербом України та георгіївські стрічки. Як і в Макіївці, чоловіки пояснили свою присутність поблизу міської адміністрації необхідністю забезпечити безпеку місцевих установ.
У Краматорську спостерігачі СММ поспілкувалися зі свідками, які змогли підтвердити повідомлення про те, що озброєні особи, які називали себе прихильниками так званої «Донецької Республіки», увійшли до відділення міліції у Краматорську та викрали начальника міліції, полковника Віталія Колупая, якого утримували проти його волі.
В інших частинах країни, зокрема у таких містах як Дніпропетровськ, Одеса, Чернівці, Івано-Франківськ, Львів, Київ та у відповідних районах, ситуація залишалася спокійною з регулярною присутністю міліції. Скрізь люди святкували другий день Великодня. Чернівецька команда відвідала район поблизу кордону з Румунією (смт Красноїльськ, приблизно 43 км на південний захід від Чернівців). Люди, яких вони зустрічали на вулиці, були стурбовані ситуацією на сході та погіршенням безпеки в країні. Вони зовсім не скаржилися стосовно їхнього права на використання мов меншин, але були незадоволені високим рівнем корупції (зокрема в галузі охорони здоров'я), економічним становищем у країні, а також вразливістю української економіки перед Російською Федерацією.
Львівська команда зустрілася з очільником міського осередку «Правого сектору». Він заявив, що вся діяльність «Правого сектору» спрямована на підтримку зусиль з підвищення рівня захисту країни (зокрема, на реєстрацію добровольців, проведення для них занять із фізичної підготовки без зброї), і додав, що вони координують свою діяльність із Радою національної безпеки та оборони України і Збройними силами України. За його твердженнями, «Правий сектор» розформував своє бойове крило. Воно перетворилося на політичну партію і не вважається складовою «збройних груп», про які згадувалось у Женевській заяві.
Також у Києві ситуація була спокійною. Спостерігачі Місії відвідали в лікарні головного отамана козацької організації, якого побили трьома днями раніше.